Інвестори на Львівщині діють як варвари!

17 травня, у місті Миколаєві на Львівщині запрацював новий асфальтний завод ТзОВ «Алов». Участь у відкритті взяли високі гості з Азербайджану, керівництво Держагенства автомобільних доріг України, заступники голови Львівської обласної адміністрації та ради. Загальна сума інвестицій склала 7 мільйонів євро.

Однак, інвестор, із «сучасними європейськими технологіями» виробництва асфальтобетону розпочав свою діяльність м’яко кажучи далеко не європейськими методами.

Перше, що необхідно було для будівництва асфальтного заводу – земельна ділянка. Відтак у березні 2016 року ТОВ «Миколаїв-Львівський КБК» розриває угоду про право постійного користування земельною ділянкою, натомість відповідно до розпорядження голови Миколаївської райдержадміністрації від 23.03.2016 №113 укладають договір оренди тієї ж ділянки терміном на 25 років. Орендна плата за землю складає трохи більше одного мільйона гривень на рік, який поповнює бюджет новоствореної Розвадівської ОТГ.

Серйозною перепоною до будівництва заводу стало віддаленість від житлової території, яка складає всього 350 метрів. Згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (ДСН 173-96) виробництво асфальтобетону відноситься до першої класу небезпеки із санітарно-захисною зоною 1000 метрів.

Однак, будь-яке правило має винятки, тож для такого серйозного інвестора, підготовлено висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, якою дозволено зменшити санітарну зону до 350 метрів. На вимогу активістів з м. Миколаєва проведено навіть «незалежне» дослідження рівня викидів небезпечних речовин у повітря. Вимірювання проводилось компанією «Центр ЛТД» (та ж компанія виготовляла на замовлення «Алов» усю документацію для зменшення санітарної зони та отримання дозволу на викиди) у листопаді 2017 року, коли офіційно завод не працював.

Дивним чином відбувався і сам процес будівництва асфальтобетонного заводу. Нагадаємо, що урочисте перерізання стрічки за участі високо посадовців відбулося 17 червня 2017 року. Натомість як стверджує Департамент ДАБІ у Львівській області, дозвіл на будівництво установки з  виробництва асфальтосумішей ПАТ «Миколаїв-Львівський КБК» отримав лише через два місяці після відкриття — у серпні 2016 року.

Залишається відкритим питання і яким чином для ПАТ «Миколаїв-Львівський КБК» у липні минулого року, компанією «Центр ЛТД», розроблено та подано до Держпродспоживслужби документи у яких обґрунтовуються викиди в атмосферне повітря, якщо офіційно навіть не розпочинали будівництво самого заводу. Можливо, саме це стало причиною, прийняття ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 12 липня 2017 року рішення щодо неможливості видачі дозволу на викиди для заводу.

Друга спроба отримати дозвіл на викиди (а відповідно право на діяльність) була більш успішною. 31 січня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби надає свій позитивний висновок і погоджує видачу дозволу. Як не погодити, якщо є документи щодо зменшення санітарної зони, результати лабораторних досліджень навіть лист-згода Миколаївської міської ради.

Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, мабуть, перейнявшись долею іноземних інвестицій, оперативно того ж дня 31 січня видає дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Мабуть, у Миколаївському КБК працюють екстрасенси, адже до заяви на видачу цього дозволу, яка подана 27 серпня, додають «Позитивне рішення Держпродспоживслужби щодо можливості видачі дозволу», яке, як вже зазначалось, було отримано лише 31 числа. Єдина неприємність і важлива причина, чому завод не може офіційно розпочати свою діяльність, те, що до цього часу його не здано в експлуатацію. Відтак, невідомо, яким чином компанія «Алов-Буд» має намір виконувати контракт на ремонт автодороги державного значення Т-14-19 Миколаїв – Жидачів – Калуш на 245,70 млн. грн.  

Виходить, що інвестиції то європейські, а діють як варвари. Тож чи вартують такі «іноземні інвестиції» того, щоб топтати українське законодавство, нівелювати державні установи і нехтувати життям і здоров’ям українців.