Видатки бюджету розвитку міста Львова – це завжди таємниця. Поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, поточні капітальні ремонти, оплата боргів з міського бюджету, будівництво інфраструктури і т.п. – все це публічні кошти, використання яких мало б оприлюднюватись на єдиному порталі використання публічних коштів E-data. Так відбувається у всіх цивілізованих країнах, у всіх містах України, але тільки не у Львові.
В Україні усі державні і комунальні організації і структури, установи, населенні пункти, які працюють з бюджетними коштами зобов’язані мати рахунки виключно в органах державного Казначейства, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування на підставі бюджетних програм і Плану використання бюджетних коштів та забезпечує публічний доступ до інформації про використання кожної бюджетної гривні. У 2013-2014 роках, через дефіцит Державного бюджету, державні установи і місцеві бюджети стикнулися з ситуацією, коли бюджетні і фінансові зобов’язання зареєстровані в органах Державної Казначейської служби залишались неоплаченими. З цього приводу міський голова Львова Андрій Садовий, неодноразово публічно висловлював своє обурення, і зрештою, отримавши свою фракцію у Верховній раді України, оперативно пролобіював внесення змін до Бюджетного кодексу України. Статтю 78 доповнили абзацом такого змісту «За рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може!!!! здійснюватися установами банків державного сектору»
Маленький абзац в законі, на який не звернуло увагу жодне місто в Україні «розв’язало руки» міському голові Львова. І з грудня 2015 року, коли вперше було прийнято таке рішення, бюджет розвитку міста Львова «ховають» на рахунку в банку, який захищений банківською таємницею. Здебільшого міські гроші крутяться в «Укргазбанку», директором Львівської філії якого є міський депутат від «Самопомочі» Олег Василишин. Для скептиків інформуємо, що бюджет розвитку міста Львова у 2018 році склав 2 млрд. 718 млн. грн., частину коштів якого розміщують на депозиті, решту використовують у ручному режимі, рішеннями виконкому і розпорядженнями міського голови – без жодного звіту. До прикладу у 2018 році на управління транспорту перерахували 384 млн.320 тис.358 грн., з них 311 млн.975 тис.558 грн. згодом перекинули на рахунок комунального АТП-1, в якого виконавча служба примусово вилучила кошти на фірму власника ЛАЗу – російського бізнесмена Чуркіна. До слова, з казначейського рахунку не змогли б перерахувати кошти на будь-яку юридичну структуру, яка дотична до країни-агресора.
Все це відбувається з несвідомого благословення міських депутатів, оскільки фраза, що бюджет розвитку розміщується на рахунках звичайного банку, є малопомітною при щорічному прийнятті бюджету міста. Публічно, міський голова повторює, що місто заробляє на коштах, які розміщуються на депозиті. Рішення виконкому, з вимогою до казначейства перераховувати щоденно на відкритий банківський рахунок департаменту фінансової політики Львівської міської ради усі кошти від відчуження комунального майна, від продажу землі, кошти які передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку спеціального фонду та надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури, не привертає особливої уваги, ані депутатів, ані представників ЗМІ. Зрештою, подальша доля цих грошей нікому не відома.
Після революції Гідності виник значний суспільний попит на відкритість та прозорість діяльності органів влади, особливо у питаннях використання публічних коштів, тому команда прогресивних громадських активістів тиснула на владу аби запустити єдину платформу використання бюджетних коштів. Відтак, 11 лютого 2015 року було ухвалено Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», а 9 квітня 2015 року – Закон № 2172 про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних. Проект E-data – це революція у економіці нашої країни, відкритий бюджет всіх рівнів і прозорі фінансові операції, які відбуваються з нашими спільними коштами, а одна людина у місті Львові, знівелювала грандіозне досягнення громадянського суспільства на догоду своєму гаманцю.
Звичайно, можна замовити аудит усіх комунальних підприємств міста Львова, бажано у іноземної компанії, але це буде звичним замилюванням очей, так само як спеціалізовані фінансові звіти ЛКП оприлюднені на сайті міської ради, адже кожен платник податку має право в будь-який момент подивитись скільки грошей йде на комунальне підприємство і за що цими коштами розраховуються, а зайвий мільярд гривень можна покласти «на чорний день» на рахунок у звичайному банку державного сектору.