Ростислав Кісіль – львів’янин з громадянством Канади, успішний бізнесмен, президент Міжнародної поштово-логістичної групи «Meest Group», власник компанії «Міст Експрес» і інших двох десятків фірм які є складовою фінансово-промислової групи «Росан», пройшов тернистий шлях на якому не бридився ні криміналу, ні підкупу, ні шахрайства, і зрештою пішов на зраду національних інтересів.
Закінчивши у 1984 році інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки і працюючи виконробом, а згодом начальником дільниці тресту «Львівжитлобуд» Ростислав Кісіль приймав активну участь у кримінальному угрупуванні Ореста Завінського на прізвисько «Завіня». Після того, як у 1994році «Завіню» було вбито Ростислав Кісіль чкурнув в Канаду, де у нього були родичі і прихопив з собою частину «общака».
Саме на ці кошти в Канаді було створено корпорацію Meest, яка згодом стала лідером кур’єрської доставки з Північної Америки в країни бувшого Совєтського Союзу.
Керівником Львівського відділення компанії став давній друг Кісіля – Михайло Паньків, який згодом став заступником голови ради директорів компанії «Міст Експрес». 9 квітня 2014 року Ростислав Кісіль пролобіював призначення Михайла Паньківа виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпошти», а вже менш ніж за півроку, розгорівся скандал і 19 грудня, його звільнили з посади через низку правопорушень, виявлених під час перевірки діяльності державного підприємства.
За інформацією журналістів програми «Схеми», з приходом Паньківа в «Укрпошту» державне підприємство почало стрімко втрачати великих корпоративних клієнтів, які, натомість, ставали клієнтами компанії «Міст Експрес». Як з’ясувалось «Укрпошта» мала намір укласти угоду з «Міст Експресом» спочатку про розміщення рекламних матеріалів приватного перевізника у поштових відділеннях, а в подальшому і віддати частину послуг по перевезенню поштових відправлень. У інтерв’ю Паньків відкрито заявляв, що хоче здійснити кардинальну реформу, яка полягає в передачі збиткових відділень, яких за його підрахунками є майже 8,5 тис. разом з 11 тис. працівників за франчайзинговими схемами приватним операторам. Однак в жовтні 2014 року трудовий колектив підприємства «Укрпошта» оприлюднили відкритого листа до керівництва держави з проханням звільнити з посади в.о. генерального директора Михайла Паньківа, наслідком якого стала перевірка і викриття «прихватизації» державного підприємства поштового оператора.
Загалом фірми Ростислава Кісіля неодноразово потрапляли в поле зору правоохоронних органів. Серед найбільш відомих: кримінальна справа щодо викрадення 400 майнових сертифікатів ТОВ «Росан-Капітал» у 1996 році, контрабандний ввіз свиней з Польщі на суму 600 тис.грн. і корупційні зв’язки з регіональним керівництвом Фонду держмайна України в Львівській області у 2003 році. У 2004 році фірми «Росан» не нехтували збільшувати свій прибуток через невиплату заробітної плати працівникам і попалися на контрабандному ввезенні великої партії відеозаписуючої апаратури, з порушенням відповідної кримінальної справи УСБУ Київської області.
Контрабанда для поштового оператора ТОВ «Міст Експрес» – це особливо делікатний напрямок бізнесу, за який відповідає, за даними «Обозревателя», колишній боксер, та керівник служби безпеки ТОВ «Міст Експрес» Володимир Цимбалюк, на кримінальне прізвисько – «Чуда». Його задача особисто контролювати переміщення контрабандного товару через внутрішній митний пост «Львів-поштовий», який по чистій випадковості розташований за однією адресою з ТОВ «Міст Експрес» – м. Львів, вул. Зелена, 147.
Ще одна нехитра схема: м’ясопродукти з Польщі невеликими партіями за перевіреним контрабандним каналом переміщалися на територію України, а звідти «Міст Експрес» доставляє їх на підприємства «Росан-Агро» для переробки та до Львова – на реалізацію.
Також, брендовий одяг зі складу в м. Дембіца (Польща) пакується в посилки і силами ТОВ «Міст Експрес» доставляється в Україну, на митний пост в селі Малехів, а звідти – на підприємство «Транс Логістик сервіс». Там посилки перепаковують у вантаж під одного одержувача – і перенаправляються йому.
«Кидання» бізнес-партнерів на гроші, для Ростислава Кісіля один із законів ринкової економіки. Так, в 2009 р луганське ПП «Трансгарант» надавало ТОВ «Міст Експрес» транспортно-експедиційні послуги на суму 1,2 млн грн. Послуги зробило, а суму – не отримало. Щоб не платити борги, в 2011 р структури «Росан» виходять зі складу засновників ТОВ «Міст Експрес», змінюється його юридична адреса, фірму, яка заборгувала, «скидають», немов баласт, на одного засновника – фізичну особу Павла Бакуна. А для поштово-кур’єрський бізнесу реєструється нове ТОВ «Торговий дім» «Міст Експрес» – під старою торговою маркою. ПП «Трансгарант» як кредитору довелося подавати в суд заяву про банкрутство ТОВ «Міст Експрес», на яке скинули цілу купу боргів – 32 млн грн. У числі головних кредиторів – податкова Сихівського району Львівської області та ПАТ «Кредобанк». Це шахрайство ТОВ «Міст Експрес» з відходом від боргових зобов’язань не сховалося від правоохоронних органів – слідчим управлінням Львівського ГУ МВС тоді було відкрито кримінальне провадження щодо шахрайських дій (переклад активів з ТОВ «Міст Експрес» в ТОВ «ТД «Міст Експрес»»).
Ще одна шахрайська афера, що стосується «кидання» на гроші стала відомою завдяки ЗМІ. Ростислав Кісіль намагався збагатитися на заможній вдові свого давнього приятеля. Мова йде про відомого у кримінальних колах міста Дрогобича Остапа Чайковського, який неочікувано загинув у ДТП у 2009 році. Незважаючи на кримінальну біографію, Чайковського вважали в Дрогобичі впливовою людиною, він користувався повагою, був меценатом і навіть спорудив там пам’ятник своєму родичу бійцю ОУН, який загинув в бою з солдатами НКВД. Опісля трагедії законна дружина Оксана Чайковська отримала у спадок усі статки і солідний бізнес чоловіка і на прохання друга родини позичила Ростиславу Кісілю небагато не мало, а 1 млн. $. Однак, коли прийшов час віддавати позику Ростислав Кісіль вирішив кинути бізнесвумен. Жінка не впала у відчай, і не зверталася до кримінальних методів фізичного тиску, а просто написала позовну заяву до суду і маючи докази успішно виграла справу у Сихівському районному суді міста Львова. Суддя Теслюк Д.Ю. у грудні 2016 року зобов’язав Ростислава Кісіля і власника Meest Express повернути Оксані Чайковській борг у сумі 27,75 млн гривень. Здавалось би Ростислав Кісіль у цій історії зганьбився достатньо, однак він вирішив піти далі і написав скаргу на суддю в Дисциплінарну палату Вищої ради юстиції, в якій вимагав притягнути суддю Теслюка до дисциплінарної відповідальності за неправомірне рішення, що є не в компетенції палати, чим скомпрометував себе остаточно, оскільки скаргу просто залишили без розгляду.
Ростислав Кісіль не має жодних принципів і зрозуміло жодних цінностей також. Допоки інші бізнесмени кидали усі свої сили і ресурси на підтримку санкцій проти Росії, Ростислав Кісіль, вирішив хитро зіграти на цьому і проводячи відверту антиукраїнську політику на міжнародному рівні, зміцнив свої фінансові позиції у Росії. У 2014 році, у період активних військових дій, перебуваючи на території Канади в інтерв’ю телеканалу «RussianCanadianTV» Ростислав Кісіль говорить наступне (рос.):
«Понимаем, что разорвать узы между нашими странами не возможно, потому что они складывались сотнями-сотнями лет. Поэтому это два братских народа и надо находить взаимопонимание, надо отлаживать отношения, надо строить взаимоотношения на таких условиях, которые выгодны обеим странам.
Мы работаем с Россией, как и работали, то есть: нету никаких проблем. Более того: мы работаем с Крымом, работаем напрямую с Украиной, возим посылки. Конечно, не знаем, как дальше будет, но сегодня такие отношения с Крымом, ну как льготные. То есть: мы не работаем как на внешнюю страну, а работаем пока на какую-то такую часть, которая принадлежит России, но с Украиной еще не разорваны внутренние отношения
У 2015 році Експресо ТВ з посиланням на “Обозреватель” наводить переконливі факти, що міжнародний оператор кур’єрської доставки компанія «Міст» продовжує доставляти посилки із США та Канади в окупований Росією Крим, незважаючи на заборони і санкції. При цьому зазначається, що на офіційному сайті компанії вказано, що доставка посилок з Північної Америки до Республіки Крим не здійснюється, проте журналісти провели експеримент, в ході якого довели зворотнє.
У відповідь в «Міст Експрес» цю публікацію назвали «брудною інформаційною кампанією», що не має нічого спільного з дійсністю. Однак, одразу після скандалу з сайту «Міст Експрес» зникла вся інформація про можливість доставки на окупований Кримський півострів, що знаходилась там ще на кілька місяців тому, з умовами та розцінками. Проте, в кеш-сервісах глобальних пошукових систем представники ЗМІ виявили збережені копії цих видалених сторінок, які підтверджують, що компанія дійсно, пропонувала послуги по доставці в Крим, а після публічного скандалу вирішила цю інформацію тихо видалити.
І хоча станом на сьогодні на оновленому сайті «Міст-Експрес» не має жодної згадки про бізнес з окупованими територіями України, бізнес з Росією компанія веде без жодних застережень, що змушує нас бути завжди насторожі.
В статті використано матеріали сайтів Антикор, Компромат 1, Експресо.